Комітет підприємців-виробників будматеріалів та виробів при ТПП України, прагнучи в межах своєї компетенції сприяти прискоренню соціально-економічного розвитку країни шляхом успішного використання новітніх ідей і перетворення їх в ефективні технології, на своєму засіданні наприкінці квітня 2009 р. розглянув питання «Територіальні будівельні кластери – ефективний спосіб взаємодії влади, бізнесу та громадськості, фактор синергійного комерційного та соціального розвитку» і з метою подолання кризових явищ та мінімізації впливу фінансової кризи на підприємництво у сфері будівництва і виробництва будматеріалів і виробів з урахуванням проведеного обговорення схвалив наступні рекомендації:

В ході обговорення зазначеного питання відзначалось наступне.

Світова криза змінює спосіб мислення, революційно змінює світ. Зміниться і Україна: влада, бізнес і громадськість опанують прозору та публічну взаємодію в інноваційному оновленні реальної економіки, фінансів та моральному оздоровленні суспільства. Суспільство стане конкурентноздатним у складному глобалізованому світі.

Новою для України перспективною формою взаємодії влади, бізнесу і громадськості (на противагу корупційним та неформальним зв'язкам) видається їх спільна діяльність в складі територіально-галузевих кластерів – добровільних об'єднань взаємодоповнюючих територіальних ресурсів. Кластер – довіра, взаємодопомога та взаємодія в спільному виробництві інноваційних товарів, в освоєнні «Ноу-Хау».

Україні потрібна кластеризація усієї країни, бо кризу здолають нові знання та технології, новий рівень внутрішнього попиту. Правда, на сьогодні наша економіка ще не переорієнтована на споживача і доступ до більших зарплат та кредитів призводить ще до більшої імпортозалежності.

Кластер – це унікальна фінансово-економічна і організаційна форма взаємодії ресурсів, їх спільної діяльності, прогресивна форма організації капіталів і управління.

У час глобальних змін найбільш підготовленим до широкої кластеризації в регіонах є будівельний сектор: наявність численних малих і середніх підприємств, які швидше ховаються один від одного, аніж співпрацюють, наявність місцевих кадрів та сировинних ресурсів, наявність місцевих потенційних замовників, невичерпний попит на будівництво та ремонти соціальних та інфраструктурних об'єктів.

Неприпустимо жити у ветхому та непривабливому енерговитратному житлі, без доріг, тротуарів, сучасного водопостачання.

Неправильно зосереджуватись на обліку безробітних та остарбайтерів. У принципі це є свідченням пасивності влади та бізнесу.

Потрібно вчитись працювати в нових умовах.

З урахуванням проведеного обговорення учасники засідання пропонують наступне.

Головне – окреслити мету створення кластера (можливий варіант):

1. Залучення місцевих сировинних ресурсів та покладів, потенціалу розвитку.
2. Активізація ділової активності в регіоні.
3. Пошук додаткових соціальних та бюджетних можливостей.
4. Отримання додаткових прибутків та переваг в конкурентному змаганні.
5. Стартовий ривок, мобілізація влади, бізнесу і громадськості. Будувати, реконструювати та ремонтувати повинен кожен.

Принципи діяльності кластера:

1. Ініціатива, енергія дій, пошук, а не лише очікування рішень Центру.
2. Романтизм високої місії патріота малої Батьківщини.
3. Добровільність.
4. Партнерство.
5. Кооперація.
6. Взаємозацікавленість.
7. Взаємосприяння.
8. Командний ефект.
9. Поєднання енергії молодих та досвіду професіоналів.
10. Сприяння влади активним підприємствам та бізнесменам.
11. Публічність.

Попередні організаційні заходи:

1. Визначення лідера, керуючої компанії на етапі організації кластера (забудовник, будівельний кооператив, відділення комерційного банку, регіональний менеджер або об'єднання регіональних дистриб'юторів, громадська організація тощо).
   
   Якщо регіон в «пасиві», і ініціатор не виявився – обов'язок місцевої влади (управління економіки, житлового забезпечення, містобудування, зайнятості, капітального будівництва, перші керівники державних адміністрацій та органів самоврядування) взяти ініціативу на себе і розпочати організовувати діяльність кластера.
   
   
2. Зібрання у лідера представників ініціативної групи, на якому:
   
   ­- прийняти принципове рішення про створення будівельного, промислового чи іншого кластера;
   ­- попередньо визначити мету, завдання та принципи організації кластера;
   ­- визначити підприємства та організації, окремих фахівців та громадсько-політичних активістів для запрошення до роботи в кластері.
   
   
3. Зібрання «акціонерів» кластера:
   
   — визначити управляючу компанію або прийняти рішення про її створення;
   ­- обрати координаційну раду кластера;
   ­- визначити виконавчу дирекцію кластера та заходи щодо забезпечення її діяльності.
   
   
4. Нарада керівних органів та учасників кластера для прийняття стратегії діяльності кластера на основі «дольової» діяльності членів кластера відповідно до їх ресурсних можливостей та завдань, розподіл обов'язків та повноважень:
   
   — визначити інфраструктурні об'єкти державного та муніципального замовлення та заходи з їх реалізації. Їх відсутність – це втрата перспективи та профпридатності органів влади;
   — визначити «живі» об'єкти бізнесу та індивідуальних забудовників, заходи допомоги;
   — визначити заходи з завершення, компенсацій або консервації незавершеного будівництва;
   — визначити та організувати роботи на об'єктах спільного фінансування з бюджетів, бізнесу та індивідуального інвестора: котеджне, кооперативне та індивідуальне малоповерхове будівництво в межах населеного пункту та в передмісті по відомих програмах «Власний дім», «Теплий та комфортний дім», «Будинок сільського лікаря, вчителя», «Доступне житло» тощо;
   — зосередитись на пілотних проектах із застосуванням сучасних, енергоефективних матеріалів та технологій в будівництві, капітальному ремонті та тепловій реабілітації будов;
   — оприлюднити нові підходи в фінансуванні будівництва – гарантії влади та кластера інвестору;
   — учасникам кластеру організувати розвиток торгових та виробничих майданчиків базових будматеріалів за програмою «Мінібудмайдан» за умови заохочувальних знижок від виробника та бонусами, забезпечити варіантність вибору сучасних матеріалів та технологій, консультації та рекламну підтримку.

Дії влади, бізнесу та громадськості демонструють щиру зацікавленість в активізації потенційних інвесторів, мінімізують ризики та забезпечують гарантії, повертають довіру до влади та банків, їх фінансових інструментів, активізують ділову активність та діяльність, спрямовану на зростання добробуту людей на основі зростання ефективності та конкурентноздатності регіонів.

І кластер тут, як організаційна форма – надійний інструмент.