Бериславський район

1. Дата утворення: 7 березня 1923 року
2. Адміністративний поділ: на території району знаходяться 44 населених пункти, у т.ч. 42 села
3. Відстані від обласного центру: районний центр — м. Берислав — розташований на відстані 68 км автошляхом та 92 км залізницею від обласного центру (м.Херсон)
4. Транспортна інфраструктура:
   — Відстань від м. Берислава до найближчої залізниці в селищі Казацькому — 12 км
   — до найближчого аеропорту — 100 км
   — до найближчого порту — 115 км
   — автошляхи місцевого значення — 414,6 км
5. Географічні дані:
   — площа району — 1,7 тис. км кв., що складає 6,2% від площі області
   — на території району протікає р. Дніпро, а також знаходяться 28 озер (519 га) та 52 ставки (356,3 га)
6. Природні ресурси: надра району представлені 10 кар'єрами з видобутку корисних копалин, площа яких становить 43,3га,а саме:
   — щебень — Тягинська сільська рада (площа кар'єру — 7,6 га), Милівська сільська рада (площа кар'єру — 2,6 га), Качкарівська сільська рада (площа кар'єру — 1,0 га), Одрадокам'янська сільська рада (площа кар'єру — 15,6 га)
   — камінь — Милівська сільська рада (площа кар'єру — 4,9 га), Ольгівська сільська рада (площа кар'єру — 0,7 га), Одрадокам'янська сільська рада (площа кар'єру — 0,5 га), Львівська сільська рада (площа кар'єру — 3,9 га), Новорайська сільська рада (площа кар'єру — 1,5 га)
   — глина — Бериславська міська рада (площа кар'єру — 5,0 га)
   — довжина узбережжя — 164, 16 км
7. Пріоритетні напрямки діяльності: вирощування зернових, виноградарство, садівництво, тваринництво, переробна промисловість, туризм.

Розташований у центральній правобережній частині Херсонщини. На північному сході межує з Нововоронцовським районом, на сході по руслу Дніпра з Великолепетиським, Горностаївським і Каховським районами, на півдні з містом Нова Каховка, Цюрупинським і Білозерським районами, на заході зі Снігурівським районом Миколаївської області і північному заході з Великоолександрівським районом Херсонської області.

Цікава історія району. Про це нагадують понад 350 різних пам'яток, серед яких Святовведенська дерев'яна церква в Бериславі часів козаччини XVIII століття, залишки Кам'янської Січі в селі Республіканець, пам'ятний знак на честь 500-ліття першої згадки про козацтво на місці колишньої фортеці Тягинь, Святогригорівський (Бізюків) монастир XVIII століття у селі Червоний Маяк та багато інших. На території нинішнього Берислава була розташована в III-ІV століттях нашої ери столиця Остготського королівства Данпарштадт, наприкінці XIV століття — резиденція золотоординського хана Тохтамиша Догангечіт. Наприкінці XV століття турки побудували фортецю Газі-Кермен, пізніше перейменовану в Кизи-Кермен. Заснований нинішній Берислав на руїнах цього колишнього укріплення у 1784 році.

В економічному плані обличчя району і його центру м. Берислав визначають аграрноіндустріальні галузі. Найбільш потужне — акціонерне товариство «Бериславський машинобудівний завод». Він випускає комплектуючі вироби та запасні частини для тепловозних, суднових і автотракторних дизелів, товари широкого вжитку.

Переробну промисловість представляють 9 підприємств. У їх числі відомі акціонерні товариства «Князя Трубецького», «Кам'янський», «Бериславський сирзавод», «Бериславський хлібозавод» та інші. Їхня продукція широко відома і користується великим попитом не тільки в Україні, а й далеко за її межами. У районі активно розвивається мале і середнє підприємництво. Тепер тут понад 1500 малих підприємств.

В аграрному секторі також відбулися глибокі перетворення. З'явилися нові господарі землі. Один з них — приватний підприємець Віктор Корчин нині господарює майже на 1000 гектарах орендованої землі, тісно співпрацює з Одеським селекційно-генетичним інститутом і Харківським інститутом рослинництва. У Бериславі діють медичне та педагогічне училища, аграрний ліцей, у районі більше 40 загальноосвітніх закладів різного рівня акредитації, 4 позашкільні дитячі заклади.

Структура земельного фонду. Територія — усього 172,06 тис.га, у тому числі: сільськогосподарські угіддя — 136,36 тис.га або 78,3% від площ сільськогосподарських угідь району, із них рілля — 122,72 тис.га або 90,0% від сільськогосподарських угідь. Ліси й інші лісовкриті площі — 6,38 тис.га або 3,7% від загальної площі району. Забудовані землі — 3,48 тис.га або 2,02% від загальної площі району. Землі водного фонду — 15,98 тис. га або 9,29% від загальної площі району. Інші землі — 9,86 тис. га або 5,7% від загальної площі району.

Промисловість. Кількість підприємств, що знаходяться на самостійному балансі — 9 одиниць. Промисловість – 100%,обробна промисловість — 78%,з неї: харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів – 78%, машинобудування, ремонт та монтаж машин та устаткування – 22,0%, у тому числі: виробництво машин і устаткування – 11%. Інші галузі: Підприємств АТП – 1, перевезення пасажирів — 1,6 млн., наявність вишок мобільного зв’язку — 15, підприємств торгівлі – 365, малих підприємств – 173.

Бериславська районна державна адміністрація:
Херсонська область, м. Берислав, площа Перемоги, 2, 74300
Телефони: +38 (05546) 2-23-33, 2-16-48, 2-20-05
E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

Білозерський район

1. Дата утворення: 01 квітня 1939 року
2. Адміністративний розподіл: селищ міського типу — 1, сільських населених пунктів — 55; місцевих рад — 21
3. Відстань від обласного центру: 14 км
4. Транспортна інфраструктура:
   — залізничні станції — с. Чорнобаївка, с. Копані;
   — автомобільних шляхів — 583,5 км, у т.ч. загальнодержавних — 85,9 км; республіканських — 56,9 км; місцевого значення — 260 км
5. Географічні дані:
   — площа району — 1,7 тис.км або 170 000 га (6% від загальної площі області);
   — кількість річок — 12 (найбільші р. Дніпро, р. Інгулець);
   — Дніпровський лиман — 1;
   — ставки — 3 (площа 441 га)
6. Природні ресурси:
   — камінь;
   — щебінь;
   — пісок;
   — глина
7. Пріоритетні напрямки діяльності:
   — рослинництво;
   — переробна промисловість;
   — туризм
8. Пріоритетні інвестиційні напрямки розвитку:
   1. Можливості розвитку сільського господарства та переробної промисловості:
   — вирощування продовольчого зерна на площі 28,0 тис. га;
   — пропонується 300 га землі під крапельне зрошення;
   — реконструкція 10 консервних цехів для виробництва конкурентоспроможної продукції — томатної пасти, зеленого горошку, соку гарбузового, томатного соку, плодово-ягідного пюре;
   — унікальні умови прилиманної зони для вирощування овочів до 65 тис. тонн, плодів до 12 тис. тонн, садів на 790 га
   2. Розвиток туристичної галузі:
   — географічне розміщення району дає широку можливість для розвитку зеленого туризму на базі дитячого оздоровчого табору «Фрегат» (с. Кізомис), Херсонського міського порту та спортивно-оздоровчого лінгвістичного центру «Фрегат»

Білозерський район розташований у західно-південній частині Херсонщини. Обласний центр ділить його на дві частини — південну і північну. З півдня і сходу район омивають води Дніпро-Бузького лиману і Дніпра, на північному сході Інгульця, що впадає у Дніпро. На заході простягається степ, що зливається з миколаївськими просторами. Вигідне географічне положення дає району зручний вихід водними і сухопутними шляхами не тільки до обласних центрів Миколаєва, Одеси й інших міст України, а й у зовнішній світ.

Основною галуззю району є сільськогосподарська. В районі переважно чорноземні і темно-каштанові ґрунти, які забезпечують високі врожаї екологічно чистих зернових, овочевих та інших культур. Кількість агропромислових формувань – 4983, з них 17 – приватні підприємства, 3 – господарські кооперативи, 4 – державні підприємства, 198 – фермерські господарства, 4737 – особисті селянські господарства, 24 – господарські товариства.

Всього земель – 153,4 тис. гектар, в тому числі сільгоспугідь – 108,5 тис. га, з них ріллі – 99,2 тис. гектар. Загальна площа зрошувальних земель в районі складає 26,7 тис. га з них 13,4 тис. га — місцеве зрошення та 13,3 тис. га — державне (Інгулецька зрошувальна мережа). На даний період використовується 17,5 тис.га.

Основний напрям роботи агропромислового комплексу району направлений на зростання виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення конкурентоспроможності агропромислового сектора шляхом вдосконалення механізмів його технічного та технологічного оновлення, створення сприятливого економічного середовища для забезпечення стабільності та ефективності розвитку агробізнесу в районі.

В районі є можливості, за умов впровадження високопродуктивної енергозберігаючої сільськогосподарської техніки прогресивних технологій обробітку ґрунту, нових сортів, гібридів населення, а також системи добрив та захисту рослин забезпечити виробництво: зерна – 150,0 тис. тонн, соняшнику – 16,0 тис. тонн, овочів – 75,0 тис. тонн, ріпаку – 5,0 тис. тонн, плодів – 15,0 тис. тонн, винограду – 12,0 тис. тонн, молока – 35,0 тис. тонн, м’яса в ж.в. – 6,0 тис.тонн.

Одним із значних резервів розвитку району є виноградарство. Промислову галузь району складають 5 підприємств: ТОВ „Полімер – Лак” – виробництво автозапчастин, ТОВ МНДВО “Прогресс” – виробництво лаків та сировини для фарби, ПОК “Зоря “ – продовольчі товари (борошно, крупа, хліб, макаронні вироби, м’ясо), СК “Радянська земля” — продовольчі товари (борошно, крупа, хліб, макаронні вироби, м’ясо), Агрофірма – радгосп “ Білозерський ” – виробництво виноматеріалів, готових вин, соків. Крім цього, на території району консервована продукція випускається ТОВ „Корабелка – агро”, ТОВ „Лиман – агро”, ТОВ „ Лист”, ТОВ „Сіверфуд ”.

У районі є можливості для розвитку зеленого (сільського) туризму.

Білозерська районна державна адміністрація
75000, смт Білозерка, вул. К. Маркса, 87
Тел.: (05547) 2-17-91, Факс: (05547) 2-17-91
E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

Білозерська районна рада
75000, смт Білозерка, вул. К. Маркса, 77
Тел.: (05547) 2-24-98, Факс: (05547) 2-24-80
E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

Великолепетиський район

1. Дата утворення: 1923 рік
2. Адміністративний розподіл: усього населених пунктів — 13, з них: сільських — 12, міських — 1 (смт Велика Лепетиха)
3. Відстані від обласного центру: 176 км
4. Транспортна інфраструктура:
   автотраса територіального значення Кам'янка — Дніпровська — В. Лепетиха — Каховка
5. Географічні дані:
   — площа району у 114 тис. га, 3,9% від площі області;
   — Каховське водосховище
6. Природні ресурси:
   — сертифікована артезіанська свердловина для виробництва столової води
   (потужність свердловини 5 м куб. на годину);
   — червона глина;
   — вапняний щебінь
7. Пріоритетні напрямки діяльності: рослинництво, тваринництво, переробна промисловість
8. Пріоритетні інвестиційні напрямки розвитку:
   1. Розвиток сільського господарства:
   — наявність 4,5 тис. га землі зрошувальних мереж;
   — розвиток насінництва на базі ДП ДАК «Хліб України», фермерського господарства «Руслан»;
   — розвиток садівництва та тваринництва
   2. Розвиток туристичної галузі:
   — історичні пам'ятки давніх поселень мисливців, які існували 8 −12 тис. років
   до н.е. (с. Князе-Григорівка), скіфське поселення біля с. Шевченко

Розташований у північній частині Херсонщини. На півночі і північному сході межує з Верхньорогачицьким районом, на сході з Нижньосірогозьким, на півдні з Горностаївським і заході по руслу Дніпра з Нововоронцовським районами. Помережаний гарними краєвидами, що відображають у кращому вигляді степову Україну.

Територією району прокочувалися численні племена, які залишили пам'ятні сліди. Нині про це свідчить половецька кам'яна баба, яка встановлена в центрі селища Велика Лепетиха. Нині свято оберігають у районі ці та інші пам'ятки. Вони викликають інтерес у тих, хто любить мандрувати, цікавиться старовиною і сьогоденням. Є у районі умови для доброго відпочинку з риболовлею на березі Каховського водосховища.

Економічну основу району становить сільськогосподарське виробництво. Добре родять на великолепетиській землі озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник. Добре розвинене овочівництво.

На перспективу пріоритетним напрямком визначається розвиток насінництва в рослинницькій галузі, а в тваринницькій — поліпшення племінної роботи. З метою поліпшення порідних якостей свиней вже встановлено тісні зв'язки з польськими партнерами, які дають позитивні наслідки такого співробітництва.

Великолепетиська районна державна адміністрація
74500, смт Велика Лепетиха, вул. Щорса, З
Тел.: (05543) 2-21-79, Факс: (05543) 2-20-77, 2-22-74
E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

Великолепетиська районна рада
74500, смт Велика Лепетиха, вул. Щорса, 6
Тел.: (05543) 2-12-66, Факс: (05543) 2-31-99

Великоолександрівський район

1. Дата утворення: 07 березня 1923 року
2. Адміністративний розподіл: усього населених пунктів — 58, з них: сільських — 54, міського типу — 4
3. Відстань від обласного центру: 143 км
4. Транспортна інфраструктура:
   — залізнична та товарна станція Біла Криниця (9 км смт. В. Олександрівка) та станція Калініндорф Одеської залізниці;
   — автотраса Кривий Ріг — Велика Олександрівка — Херсон
5. Географічні дані:
   — площа району — 154,1 тис. кв. км, 5,3% від площі області;
   — кількість рекреаційних зон — 3, площею 620 га (ліси);
   — кількість річок — 1 (р. Інгулець) — площа 532 га
6. Природні ресурси:
   — глина — 10,3 га;
   — щебінь — 4,2 га;
   — камінь — 19,0 га;
   — пісок — 2,5 га;
   — водні ресурси (довжина узбережжя річки Інгулець — 75 км)
7. Пріоритетні напрямки діяльності: рослинництво, тваринництво, переробна промисловість, виробництво вапна
8. Пріоритетні інвестиційні напрямки розвитку:
   1. Розвиток сільського господарства:
   — розвиток племінного господарства;
   — вирощування зернових та технічних культур на зрошенні
   2. Розвиток переробної промисловості:
   — організація роботи цеху з розливу природної столової води;
   — випічка хліба та виробництво кондитерських виробів
   3. Розвиток туристичної галузі:
   — створення умов для відпочинку та туризму

Розташований Великоолександрівський район у північній частині правобережної Херсонщини і займає територію площею 154,1 тис. кв.км. На півночі межує з Високопільським і Нововоронцовським, на сході і півдні з Бериславським районами Херсонської області, заході з Березнегуватським і Снігурівськими районами Миколаївської області.

Про перебування людей на території Великої Олександрівки в старі часи свідчать знахідки кам'яної сокири епохи бронзи (ІІ тисячоліття до н.е.) Приінгулецькі землі освоювались людиною за найдавніших часів. У XIII і XV сторіччях на території району бували генуезці з Криму, яких у XV сторіччі змінили ногайські татари. У другій половині XV сторіччя територію Великоолександровщини захопила Туреччина. Проте протягом 500 років «дике поле», як називали колись цей край, було майже незаселене. Проте його намагалися освоювати запорізькі козаки. Їхні перевози і зимівники були на місці сучасних сіл — Давидів Брід, Бобровий Кут, Біла Криниця.

Населений пункт заснований в 1784 році вихідцями з Полтавщини і Чернігівщини. Спочатку його було названо Новоолександрівкою. В 1803 році з Чернігівської і Київської губерній сюди прибули нові партії поселенців, які заснували трохи нижче за течією Інгульця нове поселення, яке дістало назву Мала Олександрівка, а попередня Нова Олександрівка була перейменована у Велику Олександрівку. Про історію району розповідають документи і експозиції районного народного історико-краєзнавчого музею, який було відкрито у райцентрі 8 травня 1980 року.

Основу економіки району становить сільськогосподарське виробництво. Тут збирають добрі врожаї озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, розвинуто тваринництво. На території району розташований один з найбільших на півдні України Білокриницький комбінат хлібопродуктів. Вигідне розташування на залізниці сполученням Херсон-Київ дає йому можливість тримати тісні зв'язки з усіма партнерами в будь-якій точці України і за кордоном.

Загальна площа сільськогосподарських угідь – 133,417 тис. га., або 6,8% від площі с/г угідь області. В районі зареєстровано 148 агропромислових формувань, в т. ч. виробничих кооперативів – 6, господарських товариств – 117, приватних підприємств — 6, фермерських господарств −111, інші суб’єкти господарювання – 14. Станом на 01.07.2007 року структура використання ріллі в райні така: підприємства – 47376,47 га, фермерські господарства — 12657,82 га, громадяни – 46945,42 га, інші землекористувачі – 7962,12 га, не надано в користування – 7265,69 га.

У промисловому комплексі району вдалося подолати негативну динаміку минулих років щодо скорочення обсягу виробництва промислової продукції. Випуск промислової продукції у червні 2007 року збільшився порівняно з травнем поточного року на 11,9%, а в порівнянні з червнем 2006 року на 13,6%.

Інвестиційна діяльність району характеризується зростанням обсягів інвестицій в основний капітал. За січень – березень 2007 у розвиток економіки району суб’єктами господарювання за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 1107 тисяч гривень капітальних інвестицій, що на 45% більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року. Найвагомішу частку з них – 997,0 тисяч гривень (90% від загального обсягу) складають інвестиції в основний капітал. У перспективі ставиться завдання приділяти більше уваги розвитку зернового господарства, вдосконаленню його структури, впровадженню новітніх високоврожайних і високоякісних сортів і технологій, створенню сприятливих умов для відпочинку бажаючих.

Великоолександрівська районна державна адміністрація
74100, смт Велика Олександрівка, вул. Леніна, 155
Тел.: (05532) 2-23-65, Факс: (05532) 2-14-67
E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

Великоолександрівська районна рада
74100, смт Велика Олександрівка, вул. Леніна, 155
Тел.: (05532) 2-24-80, Факс: (05532) 2-24-80

</a>Верхньорогачицький район

Високопільський район

1. Дата утворення: 31.03.1926 року
2. Адміністративний розподіл: на території району знаходяться 2 селища міського типу та 34 сільських населених пунктів;
3. Відстань від обласного центру: районний центр смт. Високопілля розташоване на відстані 170 км від обласного центру (м. Херсона)
4. Транспортна інфраструктура:
   - через район проходить залізнична колія Одеської залізниці, функціонують дві залізничні станції - ст. Високопілля та ст. Блакитне;
   - проходить територіальна автодорога Т 2207 - 18,9 км - 53,2 км
5. Географічні дані: площа району складає 70124 га, що становить 2,46% від площі області, через район тече річка Інгулець, рекреаційна зона складає 30 га (Архангельський ліс)
6. Природні ресурси:
   - глибокогумусні чорноземи, каштанові ґрунти - загальною площею ріллі 56152,4 га, рівнинність - 80%, 2,9 % гумусу;
   - річка Інгулець - протяжність 65 км;
   - ставки (26 од.) загальною площею 118,4 га;
   - вапняковий кар'єр (поклади каміння вапняку - 1850 тис. куб. м);
   - глиняні кар'єри ( потужність 975 тис.куб.м.);
   - піщані кар'єри (3 од.) потужність 975 тис.куб.м;
   - поклади марганцевих руд, площа 97,2 кв.м., глибина залягання рудного пласту 65-75 м, потужність пласту від 0,4 до 4,1 м, вміст марганцю 8-35 %
7. Пріоритетні напрямки діяльності:
   - вирощування продукції сільськогосподарського призначення;
   - розвиток харчової переробної промисловості;
   - розвиток крапельного зрошення на площі близько 400 га;
   - використання південних схилів для багаторічних насаджень (садівництва);
   - розвиток тваринництва та використання природних пасовищ;
   - організація видобування корисних копалин;
   - розробка кар'єрів
8. Пріоритетні інвестиційні напрямки розвитку:
   1. Розвиток сільського господарства:
   - розвиток крапельного зрошення на площі близько 400 га;
   - використання південних схилів для багаторічних насаджень (садівництва);
   - розвиток тваринництва та використання природних пасовищ
   2. Розвиток харчової переробної промисловості

Розташований на півночі Херсонщини в басейні ріки Інгулець, правої притоки Дніпра і межує з Миколаївською і Дніпропетровською областями. На півдні межує з Великоолександрівським, на сході - з Нововоронцовським районами Херсонської області.

На місці нинішнього Високопілля в 1869 році було засноване переселенцями з німецьких колоній Таврійської губернії селище Кронау, яке до 1915 року носило таку назву. Тут розвивалося промислове виробництво. У середині 80-х років XIX століття в Кронау почав діяти невеликий пивоварний завод, два оптові склади вина, два лісопильних склади. Пізніше російський купець Ю.А. Торлін побудував в колонії паровий млин (його обслуговували 30 робітників), який виробляв за добу 14,5 тонн борошна дев'яти сортів. Тричі на рік у Кронау влаштовувалися ярмарки, на які збиралися селяни, ремісники, торговельний люд із навколишніх сіл. Вже в перші роки існування колонії на сезонні роботи сюди приїздили малоземельні та безземельні селяни-українці з Полтавської та Черніговської губернії. Деякі заробітчани, відпрацювавши сезон, залишалися зимувати в Кронау, пізніше одружувалися,заводили господарство і жили разом з німцями, водночас добре вивчаючи їх культуру, мову і звичаї. Колонія росла, обсяг її головних промислових підприємств збільшувався з кожним роком. Високу марку торлинського борошна знали не тільки в Російській імперії, але і за її межами.

Через Високопілля у 1916 році було проложено залізничну колію на Апостолово. Пам'яткою старовини для нових поколінь високопільців стала двоповерхова будівля гімназії, збудована німцями-колоністами в 1907 році. Реконструйована наприкінці XX століття і введена в дію в 2001 році. Ця гімназія є окрасою не лише району, а й області.

Сьогодні на території району проживають громадяни німецької національності, які були депортовані свого часу за межі України і яких район прийняв на постійне проживання у 1992 році.

Економічну основу становить сільськогосподарське виробництво. Сприятливі умови в районі для вирощування озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшника, овочів. У перспективі район ставить за мету вдосконалення структури площ за рахунок впровадження посівів озимого ріпаку та крапельного зрошення під овочеві культури.

Лідером з виробництва промислової продукції є філія "Високопілля" ТОВ "Експотрейд", на якому працюють більше 50 робітників. Станом на 01.01.2007 р. за питомою вагою продукція промисловості по району складає 9,9%, валова продукція сільського господарства 90,1%, у тому числі: рослинництво - 61,1%, тваринництво - 29%. Надалі планується вдосконалення структури посівних площ та покращення якості сільськогосподарської продукції.

Високопільська районна державна адміністрація
74000, смт Високопілля, вул. Червоноармійська, 112
Тел.: (05535) 2-23-00, Факс: (05535) 2-18-77
E-mai!: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

Високопільська районна рада
74000, смт Високопілля, вул. Червоноармійська, 112
Тел.: (05535) 2-22-77, Факс: (05535) 2-18-77

Генічеський район

1. Дата утворення: 10 лютого1784 року.
2. Адміністративний розподіл: 1 місто, 2 селища міського типу, 68 сіл.
3. Відстань від обласного центру: 220 км.
4. Транспортна інфраструктура: траса Харків - Сімферополь, відділення придніпровської залізниці, морський торгівельний порт.
5. Географічні дані: площа району 300842,8 га, 10,5% від площі області, 3 озера загальною площею 119991,3 га, 1 рекреаційна зона загальною площею 587,7 га.
6. Природні ресурси: сіль - об'єм добування 4 тис. на рік.
7. Пріоритетні напрямки діяльності:
   - розвиток рекреаційної зони;
   - розвиток сільського господарства;
   - відновлення роботи промислових підприємств;
   - відновлення роботи морського порту
8. Пріоритетні інвестиційні напрямки розвитку:
   1. Розвиток сільського господарства та переробної промисловості:
   - розвиток рибного господарства та розширення виробництва рибоконсервної продукції;
   - розвиток вівчарства, кролівництва, бджільництва, вирощування великої рогатої худоби,
   свинарство;
   - розвиток солепромислу (кухонна та йодована сіль)
   2. Розвиток туристичної галузі:
   - розвиток зеленого туризму, оздоровлення та відпочинку на узбережжі Азовського моря, тривалість купального сезону 130 днів;
   - на території району винайдено джерела лікувальної термальної мінеральної води, яка має бальнеологічну цінність.

Генічеський район знаходиться у південно-східній частині Херсонщини. На півночі він межує з Якимівським районом Запорізької області, на північному заході - з Новотроїцьким та Іванівським районами Херсонської області, на південному заході - з Джанкойським і Ленінським районами Автономної Республіки Крим та омивається водами Азовського моря і озера Сиваш, які розділяє піщана коса Арабатська стрілка. Археологічні пам'ятки, знайдені на території району, свідчать про його заселення найдревнішими племенами амазонок, скіфів, сарматів, греків.

З давніх пір ця місцевість була стратегічно важливою, оскільки є останнім підступом до Кримського півострову. Для охорони від набігів кочових племен на північному березі протоки Тонкої було побудовано фортецю, яка пізніше перетворилася на поселення, що існувало під назвами Неонтіхос, Саліне, Ченішке, Єнічі, Усть-Азовськ. Датою заснування міста Генічеськ є 1784 рік, коли у силу увійшов указ Катерини ІІ "Об устройстве новых укреплений…", у тому числі і блокгауза Єнічі. Основним заняттям населення були добування солі, землеробство, тваринництво, риболовство. У 1903 році Генічеськ здобув статус міста, а у 1923 році став районним центром однойменного району. Місцезнаходження Генічеська визначило його розвиток як міста-порту та міста-курорту.

Сьогодні територія району становить 3 тисячі квадратних кілометрів, населення складає 62,9 тисяч осіб, які мешкають у 63 населених пунктах, з них на території сільських рад біля 38,3 тис. чол., у м. Генічеську та смт Партизани і Новоолексіївка - 24,6 тис. чол. Особливості історичного розвитку та географічні чинники визначили багатонаціональний склад населення району, де проживають українці, росіяни, кримські татари, греки, євреї, грузини, вірмени та інші народності. У межах району - Чонгарський півострів, коса Арабатська стрілка, півострів Бірючий Острів, де у заповідній зоні науково-дослідницьку діяльність здійснюють працівники Азово-Сиваського національного природногопарку.

Серед основних природних ресурсів району термальні води Арабатської стрілки, лікувальні грязі і ропа Сивашу, а також кліматичні особливості Азовського моря, що є вагомим чинником розвитку курортно-рекреаційної зони району. Нині на території Арабатської стрілки налічується 65 діючих курортно-оздоровчих закладів, 21 з них є дитячими оздоровчими таборами; на основі цілющого геотермального джерела функціонує водолікарня, створюється лікувальний бальнеологічний комплекс, розвивається готельно-туристичний бізнес району. Стрілківське газове родовище забезпечує природним газом населені пункти Арабатської стрілки та м. Генічеська.

Основними галузями економіки району є сільське господарство, харчова промисловість, комунально-побутове обслуговування, торговельна галузь та підприємницька діяльність. На сьогоднішній день функціонують 5 промислових підприємств, 33 сільських і 202 фермерських господарства зернового, овочево-баштанного та тваринницького напрямів. Торговельна мережа налічує 510 підприємств, послуги населенню надають 63 побутових заклади.

Приорітетними напрямками діяльності району є розвиток сільського господарства та переробної галузі, створення геотермального курорту загальнодержавного значення, розвиток рекреаційної зони Арабатської стрілки.

Генічеська районна державна адміністрація
75500, м. Генічеськ, вул. Леніна, 5
Тел.: (234) 2-23-94, Факс: (234) 3-56-40
E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

Генічеська районна рада
75500, м. Генічеськ, вул. Леніна, 5
Тел.: (05534) 2-40-90, Факс: (05534) 2-25-25

Голопристанський район

1. Дата утворення: 21 лютого 1923 року
2. Адміністративний розподіл: 1 місто, 52 села.
3. Відстань від обласного центру: 45 км автошляхом.
4. Транспортна інфраструктура:
   - наявність автомобільних доріг місцевого призначення -388 км; територіальні - 90 км, районного значення - 223 км; сільські - 223 км, річковий порт.
5. Географічні дані: площа району 341,130 тис.га , 12% від площі області
6. Природні ресурси:
   - степ, який використовується для сільськогосподарського виробництва, значні зрошувальні площі завдяки Краснознам'янській зрошувальній системі;
   - штучні ліси на Нижньодніпровських пісках;
   - заплави в дельті Дніпра;
   - територія природних степових, лісостепових, незаліснених піщаних природних комплексів, що збереглися в основному як об'єкти природно-заповідного фонду;
   - Курортні зони біля озера Соляного, відкритого узбережжя Чорного моря, протяжністю 14,8 км;
   - Мілководні затоки Чорного моря (Тендрівська і Ягорлицька); Дніпровський лиман і заплави Дніпра мають Статус водноболотних угідь міжнародного значення (розташування найбільшого в Україні Чорноморського державного біосферного заповідника, який віднесено до списку водно-болотних угідь міжнародного значення та включено ЮНЕСКО в міжнародну мережу біосферних заповідників. Його площа 87348 га);
   - торфородовище "Кардашинське" - залежі складають 11 млн. м3, з них 7 млн. м3, близько 1000 га, знаходяться на поверхні, частка зайнята водоймами;
   - пісок - Шабовське та Кардашинське родовища (288 га);
   - очерет - близько 1000 га;
   - лікарські рослини (квіти ромашки лікарської)
7. Пріоритетні напрямки діяльності: туризм, вирощування зернових та технічних культур, виноградарство, овочівництво, тваринництво, переробна промисловість, видобувна промисловість, наука
8. Пріоритетні інвестиційні напрямки розвитку:
   1. Розвиток сільського господарства та переробної промисловості:
   - можливість вирощування екологічно чистої баштанної продукції (кавун, диня);
   - можливість виготовлення молочної продукції;
   - розвиток вівчарства, бджільництва, кролівництва, вирощування великої рогатої худоби, свиней та птиці.
   2. Розвиток туристичної галузі:
   - "зелений туризм" (районний осередок зеленого туризму "Гопри");
   - міжнародний науковий туризм (на базі Чорноморського біосферного заповідника);
   - наявність відкритого Чорного моря (землі рекреаційного призначення 12,2 км)
   3. Розвиток добувної та переробної промисловості:
   - використання піску (Шабовське та Кардашинське родовища);
   - торфу як будівельного матеріалу та палива, сировини для виготовлення добрив, добавок (Кардашинське торфородовище);
   4. Розвиток транспортної галузі:
   - наявність вантажної пристані для використання річковим та морським транспортом
   5. Заготівля лікарських рослин:
   - можливість заготівлі лікарських рослин, враховуючи їх межі, можливості по обсягу заготівель
   

   Голопристанський район розташований у крайній південно-західній частині Херсонщини. З півдня його омивають води Чорного моря, із заходу і півночі Дніпро-Бузького лиману і Дніпра, а на схід простягаються розлогі степи. Район найбільший в Україні - близько 3,6 тисяч квадратних кілометрів. Чисельність населення щороку збільшується і становить майже 65 тисяч чоловік. Район вигідно сполучений водним і автомобільними шляхами з обласним центром, районними центрами області,ep, узбережжям Чорного моря, регіонами України. Відстань від Голої Пристані водним шляхом до Херсона становить 18 км, до вантажної залізничної станції Пойма автомобільним шляхом 28 км.

   Природа щедро обдарувала цей край. Природно-ресурсний потенціал району надзвичайно багатий: степ, який використовується для сільськогосподарського виробництва із значними зрошувальними площами з Краснознам'янської зрошувальної системи, штучні ліси на Нижньодніпровських пісках, заплави в дельті Дніпра, Придніпровські торфоносні болота, курортні зони на базі відкритого узбережжя Чорного моря та біля озера Соляного, мілководні затоки Чорного моря (Тендрівська і Ягорлицька). За кількістю сонячних днів район не поступається Криму. Повітря тут насичене пахучими ароматами степу, солоного моря і рукотворного хвойного лісу. На території району розташований найбільший в Україні Чорноморський біосферний заказник, включений з 1984 року ЮНЕСКО до світової мережі біосферних заказників і представляє незайману природу Херсонщини.

   Попитом в інших регіонах України і за кордоном користуються розробки науково-дослідного інституту південного овочівництва і баштанництва. Найкращі в Україні кавуни, дині, виноград і помідори спіють саме на території благодатного сільськогосподарського Голопристанського району. Іноземних споживачів цікавлять вироби з місцевої сировини. Зокрема греків - високопоживні добрива з найбільшого на півдні України торфовища, яке розробляє колективне підприємство "Гілея", бельгійців і датчан - очерет, високоефективний ізоляційний матеріал, заготівлею якого займається виробничо-комерційна торговельна фірма "Славутич".

   Розкішні дніпровські плавні, тихі річкові заплави створюють сприятливі умови для відпочинку. Щороку тут відпочивають і набираються сил десятки тисяч людей. Статус курортних мають місто Гола Пристань, села Залізний Порт і Більшовик. Великою популярністю користується санаторій "Гопри", який був створений на базі раніше функціонуючої грязелікарні створеної ще у 1889 році. Курортно-оздоровчі ресурси району визначаються лікувальними грязями охзера соляного, узбережжям Чорного моря та морською водою, цілющим приморсько-степовим кліматом та наявністю лісових насаджень (площа лісів в районі становить близько 29,642 тис.га).

   Голопристанський районний осередок зеленого туризму "Гопри" пропагує сільський зелений туризм - садиба "Чайка" на березі притоки Дніпра - гостинно зустрічає своїх відвідувачів. За підтримки Голопристанського сільського осередку зеленого туризму на території району вже проведено три тури по впровадженню зеленого туризму ("Пасхальний тур", "Огляд біосферного заказника", "Відпочинок на островах")

   Промислова галузь района представлена державним підприємством - Голопристанським дослідно-промисловим підприємством. Значна частка об'єму промислових підприємств перейшла до підприємств малого та середнього бізнесу. Так, Переробкою місцевої сировини займаються ТОВ "Гілея-Т" (виробництво торфосуміші, підживлювачів рослин, торфу), "Херсонський морський порт" та ТОВ "Георесурси" (видобуток піску двох родовищ).

   Структура валового виробництва сільського господарства станом на 01.01.2007 р.: рослинництво - 82,0%, тваринництва - 18,0%. Питома вага у загальному обсязі валового виробництва рослинництва: зернові - 20%, олійні - 9%, картопляні - 1212%, овочі - 43%, баштанні - 14,2%; тваринництва: вирощування великої рогатої худоби - 18%, вирощування свиней - 23%, виробництво молока - 52%. Кількість агропромислових формувань - 262, з них приватних - 19, господарських товариств - 3, фермерських господарств - 231 та інших субєктів господарювання - 9, 15888 одноосібних господарств.

   В районі проводиться цілеспрямована робота щодо залучення ефективних інвесторів і товаровиробників. Продовжують свою діяльність ряд об'єктів по переробці сільськогосподарської продукції: "Херсонський завод комбікормових дріжжів" в с. Бехтери - займається виробництвом комбінованих кормів для худоби, "ТОВ ТВ-плюс" в с. Чулаківка - виробництво консервованої овочевої продукції, підпиємство "Аракс" в с. Малі Копані - здійснює переробку винограду та інші.

   Кожен, хто хоч раз побував у районі, не зможе забути теплого прийому його мешканців, їх доброзичливого ставлення і веселого настрою. Особливо запам'ятовуються традиційні осінні виставки-ярмарки, кавуновий фестиваль "Солодке диво", фестивалі народної творчості "Таврійське намисто" та "Купальські зорі", що вже набули всеукраїнського масштабу. Тут створені усі умови не тільки для організації відпочинку та оздоровлення людей, а й для налагодження ділового співробітництва.

   Голопристанська районна державна адміністрація
   75600, м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, 41
   Тел.: (05539) 2-61-31, Факс: (05539) 2-62-36
   E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

   Голопристанська районна рада
   75600, м. Гола Пристань, вул. 1 Травня, 41
   Тел.: (05539) 2-65-63, Факс: (05539) 2-65-63

   догори

   Горностаївський район

   1. Дата утворення: 4 січня 1965 рік.
   2. Адміністративний розподіл: 1 селище міського типу, 28 сіл.
   3. Відстань від обласного центру: залізницею 180 км., шосейними дорогами 129 км
   4. Транспортна інфраструктура:
      - в районі смт. Горностаївка є пристань для барж та суден типу "річка-море";
      - залізничне сполучення - станція Братолюбівка
   5. Географічні дані: площа району 101,8 тис. га, 3,5 % від площі області, Каховське водосховище.
   6. Природні ресурси:
      - вапняки будівельного каміння - смт. Горностаївка, залишки запасів 1647 тис. м3;
      - вапняки будівельного каміння - родовище Каїрське №1, запаси 82 тис. м3;
      - суглинки та глина керамічна - родовище Каїрське №1, №2, запаси 2639 тис. м3;
      - пісок, щебінь
   7. Пріоритетні напрямки діяльності: рослинництво - вирощування зернових, соняшника, овочів.
   8. Пріоритетні інвестиційні напрямки розвитку:
      1. Розвиток сільського господарства та переробної промисловості:
      - можливість вирощування овочів на зрошених територіях;
      - штучне вирощуванняриби
      2. Розвиток транспорту:
      - наявність двох заток Каховського водосховища
      3. Розвиток туристичної галузі:
      - туристичні маршрути по історичним місцям району

   Розташований у центрально-північній частині Херсонщини. На півночі межує з Великолепетиським, сході і півдні з Нижньосірогозьким і Каховським, на заході по руслу Дніпра з Бериславським районами. Назву район одержав від переселенців з села Горностаївки на Київщині. Назва пішла від горностая - звірка, що водився на Поліссі. Райцентр засновано у XVIII столітті. Поблизу нього збереглися залишки поселення доби пізньої бронзи, городище скіфсько-сарматської доби, знайдено кам'яні баби кочівників ХІ-ХШ століть. В околицях села Каїри виявлено мезолітичну стоянку, неолітичне поховання і могильник, два поселення і поховання доби пізньої бронзи, скіфсько-сарматське городище, могильник ІХ-ХІ століть.

   З правіку населення цього степового краю займалося хліборобством, скотарством, рибальством на Дніпрі, видобуванням у каменоломнях вапнякового каменю. У XIX столітті тут щороку проводилися два великих ярмарки, на яких торгували пшеницею і худобою.

   Сьогодні економічне обличчя району визначає агропромисловий комплекс. Ґрунти тут південно-черноземні з різновидами та лугово-черноземні. Природні умови сприятливі для вирощування зернових, олійних та овочевих культур, виробництва молока, м'яса і яєць.

   Горностаївська районна державна адміністрація
   74600, смт Горпостаївка, вул. Леніна, 145
   Тел.: (05544) 4-11-43, Факс: (05544) 4-12-93
   E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. Горностаївська районна рада
   74600, смт Горностаївка, вул. Леніна, 145
   Тел.: (05544) 4-14-94, Факс: (05544) 4-14-94

   догори

   Іванівський район

   1. Дата утворення: 1923 рік.
   2. Адміністративний розподіл: 1 селище міського типу, 27 сіл.
   3. Відстань від обласного центру: 186 км автошляхом.
   4. Транспортна інфраструктура: проходить (11км) автомобільна магістральна дорога державного значення, яка є одночасно міжнародним транспортним коридором Одеса - Мелітополь - Новоазовськ.
   5. Географічні дані: площа району 110,0 тис. га , 0,4% від площі області; 7 ставків у користуванні.
   6. Природні ресурси: жовта глина - сировина для виготовлення паленої цегли та черепиці, кар'єр 34 га на території Фрунзенської сільради.
   7. Пріоритетні напрямки діяльності:
      - рослинництво - зернові, соняшник, овочі (крапельне зрошення у приватних підприємців);
      - переробна промисловість - Іванівський маслозавод (сири, масло тваринне)
   8. Пріоритетні інвестиційні напрямки розвитку:
      1. Розвиток сільського господарства:
      - наявність інфраструктури для розвитку тваринництва - свинарство, вівчарство, птахівництво;
      - вирощування продукції рослинництва
      2. Розвиток транспортної інфраструктури

   Розташований на крайньому сході Херсонщини. На півночі межує з Нижньосірогозьким районом, сході з Нововеселівським районом Запорізької області, півдні і заході з Генічеським і Новотроїцьким районами.

   Райцентр заснований у 20-х роках XIX століття вихідцями з Великої і Малої Лепетихи, Білозерки, Шульгівки та інших сіл. Тут переселенців привабили неозорі родючі землі. Вони й становлять основне багатство району. Тому в районі сприятливі умови для розвитку рослинництва і тваринництва. Головними культурами є озима пшениця, ярий ячмінь, горох, соняшник, рицина. Вирощують тут овочеві і баштанні культури. Загальна площа ріллі в районі становить 95,1 тис. га. Станом на 01 грудня 2007 р. площа сільськогосподарських угідь у користуванні - 88, 5 тис. га, що становить 93,0% від загальної площі. Площа необроблених земель зменшилася на 4075 га або на 57,5 % в порівнянні до відповідного періоду 2006 р. Вся посівна площа під урожай 2007 року по району склала 66,9 тис.га, що на 8,1 тис.га більше, ніж у 2006 р. Зернові культури посіяні на площі 30,5 тис.га. З метою ефективного використання земель в районі проводиться робота по розширенню посівів таких технічних культур, як соя, льон олійний, озимий ріпак.

   Перспективні можливості для розвитку сільськогосподарського тваринництва створює зрошення. На півдні району проходить магістральний канал Каховської зрошувальної системи, що забезпечує поля дніпровською водою. Тому досить розвинені в районі скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво.

   Сприятливі в районі умови для переробної промисловості, її представляють маслозавод і харчосмакова фабрика, розміщені в Іванівці, продукція яких користується попитом. Підприємство ВАТ "Іванівський маслосирзавод" виробляє більше чотирьохсот тон промислової продукції на рік. Загальний обсяг промислової продукції у порівняних цінах склав 6566,4 тис. грн., або 92,6% до відповідного періоду 2006 р.

   Транспортна галузь в районі представлена двома підприємствами: ВАТ "АТП-16548" та ТОВ "Компанія "Югтранс". У транспортну галузь залучено близько 1 млн.грн. інвестицій, що дозволило удвічі збільшити кількість сіл, охоплених автобусним сполученням. Торгова мережа району налічує 115 об'єктів торгівлі. За станом на 01 грудня 2007 року в районі налічується 808 субєктів підприємницької діяльності, з них 574 - фізичні особи, 234 - юридичні особи.

   Одним з головних завдань району залишається пошук інвестицій в сільське господарство, створення підприємств з переробки сільськогосподарської продукції та виробництво продуктів харчування. Іванівський район знаходиться у посушливій зоні. З 19,0 тис. га зрошення використовується лише 12,0 тис.га. Усі ці завдання та багато інших потребують наполегливої повсякденної праці.

   Іванівська районна державна адміністрація
   75400, смт Івапівка, вул. Крупської, 1
   Тел.: (05531) 3-12-46, Факс: (05531) 3-10-52
   E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

   Іванівська районна рада
   75400, смт Іванівка, вул. Крупської, 1
   Тел.: (05531) 3-14-75, Факс: (05531) 3-10-52

   догори

   Каланчакський район

   1. Дата утворення: 1939 рік.
   2. Адміністративний розподіл: 2 селища міського типу, 20 сіл.
   3. Відстань від обласного центру: залізницею - 80 км, автошляхом - 78 км
   4. Транспортна інфраструктура:
      - залізничне сполучення - станції Вадим, Каланчак;
      - автошляхи місцевого та республіканського (М 24) значення.
   5. Географічні дані:
      - площа району 91,580 тис. га, 3,2% від площі області;
      - річка Каланчак, Північно-Кримський канал, води Каркінітської та Джарилгацької заток Чорного моря&amp Природні ресурси:
      - пісок - Джарилгацька затока;
      - очерет - узбережжя Чорного моря;
      - глина - кар'єр у селищі Каланчак;
      — мінеральні води;
      — водні ресурси: довжина моря — 121,3 км, річка Каланчак — 16 км, Північно-Кримський канал — 40 км, ставки — 522,0  га
   6. Пріоритетні напрямки діяльності: вирощування та переробка сільськогосподарської продукції, племінне вівчарство.
   7. Пріоритетні інвестиційні напрямки розвитку:
      1. Розвиток туризма:
      — в с. Хорли, яке розміщене на Чорноморському узбережжі, є природні запаси мінеральних вод (за хімічним складом порівнюються з водами Куяльник), а також сірководневі грязі;
      — впровадження програм зеленого туризму
      2. Розвиток видобувної та переробної промисловості:
      — наявність ресурсного потенціалу (глина, пісок) для розвитку галузі будівництва
      3. Розвиток сільського господарства:
      — можливості вирощування великої рогатої худоби, свиней, овець на вільних пасовищах

   Розташований у крайній південній частині Херсонщини. На півночі і сході межує з Цюрупинським і Чаплинським, заході зі Скадовським районами, півдні — з Красноперекопським районом Автономної Республіки Крим. На півдні район омивається водами Джарилгацької і Каркінітської заток Чорного моря.

   Місцеві природні умови сприятливі для організації літнього відпочинку. На 35 кілометрів тут розтяглися чорноморські пляжі з цілющим повітрям, настояним на іонах брому і йоду. Його доповнюють дешеві, екологічно чисті овочі, фрукти та майже 300 сонячних днів на рік. Приваблюють також історичні пам'ятки. В околицях Каланчака археологи знайшли орнаментований посуд, унікальну культову споруду з трьома антропоморфними стелами. На території району знаходяться скіфські, сарматські та інші кочівницькі поховання ХІ-ХШ століть. А також могила матері засновника заповідника «Асканія-Нова» Софії Фальц-Фейн.

   Наприкінці XVIII століття територію району почали заселяти вихідці з північних українських губерній. Вони принесли з собою свою культуру, навички заняття хліборобством і скотарством. На початку минулого століття тут уже діяло кілька підприємств, які переробляли сільськогосподарську сировину.

   Більшого розвитку сільськогосподарське виробництво набуло з приходом дніпровської води, яка забезпечила вирощування високих врожаїв. Однією з основних культур є рис. В районі вирощують також пшеницю, соняшник, кукурудзу, овочеві і баштанні культури, виноград. У тваринницькій галузі переважає скотарство м'ясо-молочного спрямування і вівчарство. Визнаним лідером у вівчарстві в загальнодержавному масштабі є акціонерне товариство «Червоний чабан».

   Промислове обличчя району визначають чотири підприємства. Одним з гігантів рисопереробної промисловості на півдні України є акціонерне товариство «Каланчацький комбінат хлібопродуктів», переробна потужність якого становить понад 50 тисяч тонн на рік. Продукція акціонерного товариства «Каланчацький маслозавод» знайома багатьом споживачам за межами Херсонщини. За її якість підприємство нагороджено трьома золотими медалями. Консервний завод має великі потужності з виготовлення харчової продукції. Акціонерне товариство «Каланчацька харчосмакова фабрика» реалізує продукцію не тільки в Україні, а й у ближньому і дальньому зарубіжжі.

   Каланчацька районна державна адміністрація
   75800, смт Каланчак, вул. Леніна, 1
   Тел.: (05530) 2-15-08, Факс: (05530) 2-17-33
   E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

   Каланчацька районна рада
   75800, смт Каланчак, вул. Леніна, 1
   Тел.: (05530) 2-17-45, Факс: (05530) 2-17-45

   догори

   Каховський район

   1. Дата утворення: 7 березня 1923 року
   2. Адміністративний розподіл: 44 села
   3. Відстань від обласного центру: залізницею — 90 км, автошляхом — 90 км.
   4. Транспортна інфраструктура: 10 км від залізничної станції Каховка, 8 км від річкового порту Каховка, перехрестя автомобільних шляхів.
   5. Географічні дані: площа району 145080 га, 5,1% від площі області; річка Дніпро, Каховське водосховище.
   6. Пріоритетні напрямки діяльності: тваринництво, рослинництво.
   7. Пріоритетні інвестиційні напрямки розвитку:
      1. Розвиток сільського господарства та переробної промисловості:
      — збільшення виробництва продукції рослинництва, шляхом збільшення використання потенціалу зрошувальних земель;
      — розвиток тваринництва через збільшення обсягів вирощування кормових культур та застосування сучасних технологій в кормовиробництві та відгодівлі тварин;
      — ефективне використання в рослинництві земель приканальної зони на всій території
      району;
      — виробництво комбікормів з використанням існуючих (ТОВ «Чумацький шлях») та
      будівництвом нових виробничих площ (ТОВ «Агро-Капітал»).

   Розташований у центрі Херсонщини. На півночі межує з Горностаївським районом, на сході з Нижньосірогозьким і Новотроїцьким районами, на півдні з Чаплинським, на заході з Цюрупинським районами і містом Новою Каховкою, по руслу Дніпра на північному заході з Бериславським районом.

   Каховський район не має районного центру. Всі районні органи виконавчої влади та адміністративні установи розташовані у м. Каховка, яке є містом обласного підпорядкування, тобто окремою адміністративно-територіальною одиницею. З території району починається 400-кілометровий Північно-Кримський канал, який подає дніпровську воду в Автономну Республіку Крим, та 130-кілометровий Каховський магістральний канал, яким подається вода для зрошення на близько 400 тис. гектарів у Херсонській і Запорізькій областях. Найбільша в Європі зрошувальна система дає можливість вирощувати стабільно високі врожаї сільськогосподарських культур. Позитивний приклад у цьому показують дослідне господарство «Асканійське», сільськогосподарський багатофункціональний кооператив «Світанок», фермерські господарства «Едельвейс», «Зоря Каховщини», «Акант», «Мік», приватне підприємство «Варіант».

   На території району функціонують 101 підприємство, з них 10, що обслуговують сільське господарство. Провідне підприємство — компанія ЗАТ «Чумак», не тільки переробляє сільськогосподарську сировину, а й сприяє впровадженню в овочівницьку галузь найсучасніших технологій. Також успішно працюють ВАТ «Каховська харчосмакова фабрика» і харчокомбінат райспоживспілки.

   Активно розвивається у районі малий та середній бізнес. Близько 1000 суб'єктів підприємницької діяльності працюють в аграрному секторі, займаються переважно вирощуванням сільськогосподарської продукції, торговельним і побутовим обслуговуванням сільського населення. Розвинута в районі гуманітарна сфера, в якій функціонує 31 школа та 25 дошкільних дитячих закладів. Широко відомий за межами району Каховський державний аграрний технікум в селі Коробки та аграрний професійний ліцей в селі Червоний Перекоп. До послуг населення 40 лікарняних закладів, більше 30 будинків культури і клубів, понад 30 бібліотек.

   Каховська районна державна адміністрація
   74800, м. Каховка, вул. К. Маркса, 103
   Тел.: (05536) 3-32-10, Факс: (05536) 4-08-90
   E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

   Каховська районна рада
   74800, м. Каховка, вул. К. Маркса, 103
   Тел.: (05536) 4-12-22, Факс: (05536) 3-32-67

   догори

   Нижньосірогозький район

   1. Дата утворення: 07 березня 1923 року
   2. Адміністративний розподіл: на території району знаходяться 1 селище міського типу та 24 сільських населених пунктів
   3. Відстань від обласного центру: районний центр, смт Нижні Сірогози, розташований на відстані 192 км залізничним шляхом та 169 км автошляхом від обласного центру (м. Херсон)
   4. Транспортна інфраструктура: наявність залізниці протяжністю 36 км (станція Сірогози), платформа 66 км. Автошляхів всього — 258,7 км, у т.ч. загальнодержавного значення — 47 км, місцевого значення — 211,7 км
   5. Географічні дані: площа району складає 120867 га, що становить 4,24% від площі області
   6. Природні ресурси:
      — грунти в районі — чорноземи південні, слабо гумусові. Родючі чорноземи — 109000 га,
      поширені червоно-бурі глини третинного походження, рідко зустрічаються рябі глини кіммерійського ярусів білого і світло-жовтого забарвлення;
      — на території району 69 польових ставків площею 217,9 га, з яких діючих — 2, об'ємом
      40 тис.куб.м води;
      — 46 ставків каскадного типу довжиною 51,7 км, площа яких 465,8 га, а об'єм водного фонду — 5,7 млн. куб.м.
   7. Пріоритетні інвестиційні напрямки розвитку:
      1. Розвиток сільського господарства та переробної промисловості:
      — вирощування та переробка овочів;
      — розвиток садівництва, виноградарства;
      — виробництво сухого молока, казеїну технічного;
      — розвиток вівчарства, бджільництва, кролівництва, вирощування великої рогатої худоби, свиней;
      — використання глини для виготовлення керамічних виробів.
      2. Розвиток туристичної галузі:
      — створення природно-ландшафтного заповідника «Сірогозьська балка».
      3. Розвиток видобувної галузі:
      — виробництво сучасних будівельних матеріалів з використанням наявних природних ресурсів

   Розташований у північно-східній частині Херсонщини. На півночі межує з Верхньорогачицьким районом, на сході з Веселівським районом Запорізької області, на півдні з Іванівським та Новотроїцьким, на заході з Каховським, Горностаївським і Великолепетиським районами Херсонської області.

   Район розташований на перехресті шляхів, які прокладали різні кочові племена. Нині про це свідчать скіфські кургани Огуз, Малий Огуз і Діїв, які становлять велику історичну цінність. В них було знайдено велику кількість золотих прикрас тонкої ювелірної роботи, які можна тепер побачити у багатьох музеях світу. У пізніші часи тут сходилися козацькі і чумацькі шляхи. Саме це зумовило виникнення багатьох нинішніх населених пунктів району. Сьогодні все це оберігається, використовується для відродження історичної пам'яті.

   Основним багатством району є земля. Добре родять тут озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник. Провідною галуззю виробництва є переробна промисловість. В районі працюють два промислових підприємства: КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика», що виробляє плодо-овочеві консерви та нерафіновану олію та "ВАТ «Сірогозький завод масла і сухого молока» — займається виробництвом тваринного масла та технічного казеїну.

   Пріоритетними напрямками діяльності в районі є: 1. Розвиток високопродуктивного агропромислового комплексу та розвиток зрошувального землеробства (оптимізація структури посівних площ, зменшення посівних площ соняшнику до науково-обгрунтованих та розширення посівів інших високорентабельних культур таких як ріпак, гірчиця, соя, льон олійний; оновлення сільськогосподарської техніки в господарствах району всіх форм власності за рахунок діючої програми здешевлення вартості складної сільськогосподарської техніки та власних коштів суб'єктів господарювання; збереження, реконструкція та використання існуючих зрошувальних мереж за рахунок інвестиційних коштів та коштів суб'єктів господарювання району; впровадження нових прогресивних технологій зрошень, в тому числі краплинного зрошення, за рахунок власників та орендарів земель та державних програм розвитку зрошувального землеробства. 2. Газифікація населених пунктів району (закінчення добудови газопроводу-відводу В. Рогачик-Першопокровка). 3. Поліпшення водозабезпечення населених пунктів району (добудова Іванівського групового водоводу на території Нижньосірогозького району; проведення аварійно-відновлювальних робіт систем водопостачання в населених пуктах району). 4.Поліпшення якості автотранспортного обслуговування населення району (проведення капітального ремонту автодоріг місцевого значення; проведення капітального ремонту автодоріг в межах населених пунктів району). 5. Поліпшення якості житлово-комунального обслуговування населення — будівництво очисних споруд в смт. Нижні Сірогози.

   Весь виробничий, економічний і людський потенціал здатний зробити район привабливим для вітчизняних і зарубіжних інвесторів. Тут є умови не тільки для пізнавальної роботи, але і для доброго відпочинку.

   Нижньосірогозька районна державна адміністрація
   74700, смт Нижні Сірогози, вул. Леніна, 7
   Тел.: (05540) 2-12-53, Факс: (05540) 2-14-59
   E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

   Нижньосірогозька районна рада
   74700, смт Нижні Сірогози, вул. Леніна, 7
   Тел.: (05540) 2-16-63, Факс: (05540) 2-13-32

   догори

   Нововоронцовський район

   1. Дата утворення: 17.02.1935 року
   2. Адміністративний розподіл: на території району знаходяться 1 селище міського типу та 19 сільських населених пунктів, 14 місцевих рад
   3. Відстань від обласного центру: районний центр, смт. Нововоронцовка, розташований на відстані 165 км від обласного центру (м. Херсон)
   4. Транспортна інфраструктура: через район проходить автодорога республіканського значення Дніпропетровськ — Херсон Т 0403 довжиною 44,7 км
   5. Географічні дані: район розташований у північно-східному регіоні області на правому березі Каховського водосховища. Площа району складає 100500 га, що становить 3,6% від площі регіону
   6. Природні ресурси:
      — Осокорівський вапняковий кар'єр (поклади каміння вапняку — 12,8 га);
      — район омивається Каховським морем. Довжина узбережжя Каховського водосховища — 45 км. 2 затоки та 1 ставок.
   7. Пріоритетні напрямки діяльності:
      — сільське господарство;
      — харчова та переробна промисловість.
   8. Пріоритетні інвестиційні напрямки розвитку:
      1. Розвиток сільського господарства та переробної промисловості:
      — сприятливі умови для вирощування фруктів та овочів, можливість їх переробки (ВАТ «Харчосмакова фабрика», консервні цехи СТОВ «Дніпро» с. Михайлівка, ДСП «Арго — Форум — 2» с. Осокорівка)
      2. Розвиток туристичної галузі:
      — наявність в с. Любимівка свердловини № 14–142 з видобутку мінеральної лікувальної
      води — 4,7 тис. м3/ рік;
      — наявність закладів лікувального (гастроентерологічний санаторій с. Новоалександрівка) та оздоровчого типу: дитячий табір ім. Бережного, пансіонат «Блакитна затока»
      3. Розвиток видобувної та переробної промисловості:
      — наявність кар'єру білого вапняного каменю 1000 м3/ рік с. Любимівка, Михайлівка, Золота Балка, Осокорівка
   9. Визначні пам'ятки району: Катерининська верста, млин Нейштадта, будинок колишньої земської школи, маєток графа Воронцова, маєток барона Фальц-Фейна

   Розташований у крайній північній правобережній частині Херсонщини. На півночі межує з Апостолівським районом Дніпропетровської області, на сході по руслу Дніпра з Верхньорогачицьким і Великолепетиським, на півдні з Бериславським і Великоолександрівським та заході з Високопільським районами.

   Про давність заселення району свідчать залишки скіфських поселень, які виявлені в околицях Нововоронцовки. Поселення VIII–IX століть виявлені також поблизу села Дудчани. Територія району була улюбленим місцем для зимування козаків. До нинішнього дня збереглися Катерининська верста на території Осокорівської сільської ради та млин на території акціонерного товариства «Нововоронцовська харчосмакова фабрика» споруджений ще на початку минулого століття приватним власником Нейдштатом, будинок колишньої земської школи, маєток графа Воронцова, маєток барона Фальц-Фейна. Все це, разом з прекрасним краєвидом берегів Каховського водосховища з лісами та пагорбами, наявність водного шляху та причалів, надає широкі можливості для розвитку сухопутного та водного туризму. Чисте повітря, велика кількість сонячних днів протягом року сприяють відпочинку та оздоровленню в дитячому таборі ім. Бережного, гастроентерологічному санаторії, пансіонаті «Блакитна затока», розташованих на території с. Новоолександрівка.

   Район розташований у степовій зоні. Ґрунти тут чорноземні. В надрах землі виявлені поклади глини, вапняку, щебеню, фосфоритів. Нововоронцовський район типовий сільськогосподарський край з розвиненим землеробством. Природні родючі чорноземи та розвинена технологічна база створюютьумови для розвитку сільськогосподарського виробництва (рослинництва, вирощування овочевих та баштанних культур). Активно відновлюється садівництво. Тваринницька галузь представлена скотарством м'ясо-молочного напряму, свинарством та вівчарством.
   

   Промисловість району представлена переробними підприємствами, які спеціалізуються на виробництві борошна, олії, плодоовочевих консервів, соків, мінеральної води та солодкої газованої води, томатної пасти, хліба та хлібобулочних виробів, макаронних виробів, ковбасних виробів, сметани, молока та ін. Випуском продовольчих товарів займаються промислові підприємства ВАТ «Нововоронцовська харчосмакова фабрика» та мале приватне підприємство «Таврія».

   Для впровадження інноваційно-інвестиційних проектів у промисловому виробництві може бути використана матеріально-технічна база: консервні цехи СТОВ «Дніпро» у с. Михайлівка, 15 олійниць, 6 крупорушок, 9 пекарень, 7 млинів, виробничі приміщення птахокомплексу та недобудований торговельний комплекс с. Дудчани, спортивний комплекс с. Осокорівка. Є можливість надання земельних ділянок несільськогосподарського призначення для: створення гуртового ринку з наданням послуг по реалізації та збереженню продукції сільгосптоваровиробників всіх форм господарювання (22 га в межах смт Нововоронцовка); створення ринку промислових товарів (1 га на території смт Нововоронцовка); створення зон туризму, оздоровлення та відпочинку на території прибрежної парково-пляжної зони смт Нововоронцовка (6,43 га) та територія зоопарку села Хрещенівка (6 га).

   Територія Нововоронцовського району багата корисними копалинами: білий вапняний камінь (с. Осокорівка), мінеральна лікувально-столова вода (с. Любимівка). Особливо привабливими є залежі високоякісної, термостійкої глини (може використовуватись у сталелітейному виробництві), обсягів якої вистачить для промислового виробництва більш ніж на 100 років.

   Широкі можливості для розвитку зон оздоровлення та відпочинку. Екологічно чисті заліснені береги Каховського водосховища з численними історичними пам'ятками чекають на своїх туристів.

   Нововоронцовська районна державна адміністрація
   74200, смт Нововоронцовка, вул. Леніна, 10
   Ten.; (05533) 2-13-35, Факс: (05533) 2-13-35
   E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

   Нововоронцовська районна рада
   74200, смт. Нововоронцовка, вул. Суворова, 4
   Тел.: (05533) 2-11-61, Факс: (05533) 2-13-35

   догори

   Новотроїцький район

   1. Дата утворення: 07 березня 1923 року
   2. Адміністративний розподіл: на території району знаходиться 44 населених пункти,
      у тому числі селищ міського типу — 2, сільських населених пунктів — 42
   3. Відстань від обласного центру: смт. Новотроїцьке розташований на відстані 170 км від обласного центру (м.Херсон)
   4. Транспортна інфраструктура: відстань від смт. Новотроїцьке до найближчої залізниці в селищі Новоолексіївка — 30 км, до найближчого морського порту м. Генічеськ (Азовське море) — 45 км. Протяжність автошляхів загального користування з твердим покриттям по району — 92,1 тис. км
   5. Географічні дані: площа району 229,8 тис. га, що складає 7,4% від території області.
      На півдні району розташоване озеро Сиваш
   6. Природні ресурси:
      — сіль — Василівська сільська рада;
      — глина — Громівська сільська рада;
      Заповідники: Державне управління справами Президента України Азово-Сиваський національний парк (о.Чурюк)
   7. Приоритетні напрямки діяльності району:
      — сільськогосподарське виробництво;
      — харчова промисловість;
      — роздрібна та оптова торгівля.
   8. Пріоритетні інвестиційні напрямки розвитку:
      1. Розвиток сільського господарства та переробної промисловості:
      — сприятливі кліматичні умови для вирощування зернових культур — до 300 тис.т, овочевих — до 50 тис.т, баштанних — до 10 тис.т та їх переробка;
      — розвиток тваринництва, виробництво м'яса — до 16 тис.т, молока -
      до 55 тис.т, яєць — до 20 млн. шт.;
      — наявність в районі водоймищ з потенціалом вирощування риби до 4-х тонн з одного гектара
      2. Розвиток туристичної галузі:
      — наявність значних площ мисливських угідь;
      — межування з курортними зонами — Автономною Республікою Крим, 40 км до Азовського моря;
      — будівництва лікувальних закладів (район межує з озером Сиваш, де багато лікувальних грязей)

   Розташований у південно-східній частині Херсонщини. На півночі межує з Нижньосірогозьким та Іванівським, на сході з Генічеським, на заході з Каховським і Чаплинським районами, на півдні з Красноперекопським районом Автономної Республіки Крим.

   Район розташований у степовій зоні. Каштанові ґрунти в комплексі з солонцями придатні для розвитку сільськогосподарського виробництва. Тут добре родять озима пшениця, соняшник, кукурудза, овочеві та баштанні культури, рицина, багаторічні трави. Перспективними є садівництво, виноградарство, скотарство, вівчарство і вирощення бавовни. Тому провідною в економіці району є сільськогосподарська галузь. Загальна площа сільськогосподарських угідь становить майже 178 тис. га. Стабільні врожаї забезпечує зрошення, що подається з Каховського магістрального каналу. Цим зумовлюється промисловий потенціал району. В ньому переважає переробна промисловість. Провідне підприємство району — акціонерне товариство «Новотроїцький маслосирзавод». Підприємство устатковане сучасним обладнанням, його продукція широко відома за межами України. Тверді сири «Новотроїцький» та «Голландський» під торговою маркою «Нова Троя» удостоїлися на виставках золотих медалей.

   Потенціал району: 1. Економічний потенціал. Наявність в районі діючих переробних підприємств (ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод», ТОВ "Консервний завод «Світанок», ДП «Новотроїцький елеватор», ТОВ «Новотроїцький завод продтоварів»); 2. Природно-ресурсний потенціал. Наявність в районі 151 тис. ріллі. З них до 70% темно-каштанових грунтів, що за своїми характеристиками придатні для стабільного вирощування сільськогосподарської продукції. 3. Наявність в районі 72 тис. га зрошуваних земель Каховської зрошувальної системи — 49 тис.га діючих, 23 тис. га потребують ремонту та переоснащення. 4. Автомобільне сполучення з основними регіонами країни. 5. Наявність в районі 3173,5 га ставків з потенціалом вирощування риби до 400 кг з одного гектара. 6. Наявність значних площ мисливських угідь. 7. Виключно сприятливі умови для вирощування овочевих та баштанних культур з високими смаковими якостями. 8. Межування з курортними зонами — Автономною Республікою Крим, 40 км до Азовського моря. 9. Наявність на території району лікарських рослин (полинь) на площі близько 450 га. 10. Виключний природний потенціал — наявність досліджених відповідною програмою вітрових коридорів, придатних для будівництва засобів вітроенергетики та здешевлення електроенергії.

   Серед пріоритетних напрямків розвитку: 1. Через широке впровадження прогресивних технологій вирощування зернових культур, овочевої продукції, створення кормової бази для тваринництва та умов для їх вирощування через використання діючих зрошувальних споруд, можливість застосування більш прогресивних та ефективних систем зрошення, зокрема крапельного. Можливість виробляти зернових культур — до 300 тис.т щорічно, овочевих — до 50 тис.т, баштанних — до 10 тис.т, м'яса — до 16 тис.т, молока — до 55 тис.т, яєць — до 20 млн.шт. 2. Можливості вирощування та переробки рибної продукції. 3. Можливості здешевлення електроенергії через будівництво засобів малої енергетики. 4. Широкий розвиток мисливства та рибальства. 5. Будівництво лікувальних закладів через межування з озером «Сиваш» та завдяки вивченню лікувальних бальнеологічних характеристик грязей.

   Новотроїцька районна державна адміністрація
   75300, смт Новотроїцьке, вул. Леніна, 73
   Тел.: (05548) 2-16-41, Факс: (05548) 2-10-40
   E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

   Новотроїцька районна рада
   75300, смт Новотроїцьке, вул. Леніна, 73
   Тел.: (05548) 2-22-00, Факс: (05548) 2-25-22

   догори

   Скадовський район

   1. Дата утворення: 1923 рік
   2. Адміністративний розподіл: на території району знаходиться 39 населених пунктів, у тому числі 1 місто, 1 селище міського типу, 37 сіл.
   3. Відстань від обласного центру: районний центр, м. Скадовськ, розташований на березі Джарилгацької затоки Чорного моря на відстані 82 км від обласного центру м. Херсона.
   4. Транспортна інфраструктура: відстань від райцентру до залізничної станції Каланчак — 52 км, до залізничної станції Брилівка — 60 км, Скадовський морський торговий порт, автошляхи місцевого значення — 306 км.
   5. Географічні дані: площа району 145,6 тис. га, що складає 5,1% від площі області.
      На території району знаходяться 35 озер (загальна площа 1033,4 га) та 28 ставків (загальна площа 523,5 га). Рекреаційна зона району включає в себе м. Скадовськ, смт. Лазурне та с. Красне, а також о. Джарилгач. Загальна площа рекреаційної зони становить 387,9 га, з них о.Джарилгач — 300,0 га.
   6. Природні ресурси:
      — пісок морський — запаси 1800,0 тис. т, пісок кучугурний, мушлі — 630,0 тис. т;
      — зостера — 25,0 тис. т щорічно;
      — глина — 5,0 тис. куб. м;
      — водні ресурси: Джарилгацька затока Чорного моря. Берегова пляжна лінія має загальну протяжність 180 км. (у т.ч. 89 км о. Джарилгач), 35 озер площею 1033,4 га, 28 ставків і водойм площею 523,5 га
   7. Приоритетні напрямки діяльності:
      — розвиток курортно-рекреаційного комплексу та туризму;
      — розвиток сфери сільськогосподарського виробництва;
      — розвиток переробної промисловості.
   8. Пріоритетні інвестиційні напрямки розвитку:
      1. Розвиток сільського господарства та переробної промисловості:
      — сприятливі кліматичні умови для вирощування зернових (70 тис.т), баштанних (100 тис.т), овочевих культур (50 тис.т), рису (10 тис.т), соняшнику (7,0 тис.т) та їх переробка;
      — розвиток тваринництва та вівчарства.
      2. Розвиток туристичної галузі:
      — цілющий приморський клімат та сприятливі кліматичні умови для розвитку інфраструктури туризму, лікування та відпочинку;
      — наявність природних лікувальних ресурсів: середньо- та високомінералізовані хлоридно-натрієві та сульфідні мінеральні води, лікувальні чорні, темно-сірі та сірі мули (пелоїдні грязі: гнилісні, масляно-кислі та сульфатредуцуючі);
      — близько 80 оздоровчих закладів (з них 32 дитячих)
      3. Розвиток видобувної та переробної галузі:
      — запаси корисних копалин (морський пісок (1800,0 тис.т), глина для виробництва цегли та черепиці (5,0 тис.м3), пісок кучугурний, мушлі (630,0 тис.т), зостера щорічно 25,0 тис.т);
      — організація виробництва сучасних будівельних матеріалів з використанням наявних природних ресурсів;
      — щорічний обсяг грузообігу морським торговим портом: 200,0 тис.т піску, 40,0 тис.т лісу, 30,0 тис.т металобрухту, 170,0 тис.т транзитних вантажів
      4. Розвиток транспортної галузі:
      — організація пасажирських перевезень морським транспортом на Одесу, Очаків, Херсон та на міжнародних маршрутах.

   Розташований у крайній південно-західній частині Херсонщини. На півночі межує з Цюрупинським, на сході з Каланчацьким, на заході з Голопристанським районами. На півдні його омивають води Чорного моря.

   Район асоціюється з центром курортної зони Херсонщини. Сам райцентр розташований на березі Джарилгацької затоки, води якої сприятливі для оздоровлення дітей. Лагідні морські хвилі, щедре південне сонце, екологічно чисті продукти творять чудеса. Влітку тут набираються сил тисячі дітей з усієї України та з-за кордону. Тому у районі приділяється багато уваги розвитку туристично-оздоровчого комплексу, створюється для цього відповідна сучасна інфраструктура. Причорноморська берегова зона тут охоплює понад 70 кілометрів. Санаторій, пансіонати, дитячі оздоровчі заклади, бази відпочинку, туристичні бази щороку приймають на лікування і відпочинок до 100 тисяч громадян. Курортна зона району багата на мінеральні води різного типу. Відкрито свердловини сереньо- та високомінералізованої хлоридно-натрієвої, сульфідної води. Нерозпріснені озера курортної зони містять лікувальні чорні, темно-сірі та сірі мули (пелоїдні грязі: гнилісні, масляно-кислі та сульфатредуцуючі).

   Провідна галузь району — сільськогосподарське виробництво. Сільськогосподарські підприємства спеціалізуються на вирощуванні зернових, овочевих та баштанних культур. Загальна площа сільськогосподарських угідь району складає 91,1 тис.га, у тому числі 79,3 тис.га ріллі, з неї — площа угідь району складає 17,1 тис.га або 21,6%. Вирощуванню стабільних врожаїв сприяє Краснознам'янський канал — відгалуження Північно-Кримського каналу. Щорічно, при сприятливих умовах, в районі вирощується в середньому понад 70,0 тис.т зернових та зернобобових культур, понад 10,0 тис.т рису, 50,0 тис.т овочів, 100,0 тис.т баштанних культур, 7,0 тис.т соняшнику. Найбільшими сільгосппідприємствами району є Державне підприємство «Дослідне господарство Інституту рису Української Академії аграрних наук», СГВК «Лідія», фермерські господарства «Соценко» та «Арт-А».

   Враховуючи наявність сировинної бази, в районі розвинута галузь переробної промисловості. На території району працюють чотири переробних підприємства: Хлібокомбінат районного споживчого товариства, ВАТ «Скадовська харчосмакова фабрика», СГВК «Лідія» та Скадовська філія ЗАТ «Чумак». Виробничі потужності переробних підприємств району дозволяють щорічно виробляти 11,0 тис.т хліба і хлібобулочних виробів, 0,35 тис.т макаронних виробів, 3,5 тис.т соняшникової олії, 9,0 тис.т круп, 20,0 тис.т плодоовочевих консервів. На підприємствах району є також можливість здійснювати випуск і інших видів продукції — майонезу, оцту, гірчиці, натуральних соків.

   Транспортна галузь району представлена автотранспортними підприємствами, які забезпечують перевезення господарських та комерційних вантажів, а також здійснюють пасажирські перевезення. Щорічно перевозиться в середньому близько 25,0 тис.т вантажів, понад 3,5 млн. пасажирів.

   Важливим транспортним центром є Скадовський морський торговий порт. Наявні потужності порту дозволяють щорічно переробляти 200,0 тис.т піску, 40,0 тис.т лісу, до 30,0 тис.т металобрухту, 170,0 тис.т вантажів, що слідують поромними переправами, до 10,0 тис.т цитрусових, 150,0 тис.т зернових та до 40,0 тис.т вантажів. Скадовський морський торговий порт має також поромну переправу з турецьким містом Зонгулдак і тому є важливим засобом розширення зв'язків із зовнішнім світом.

   Серед пріоритетних напрямків розвитку району — розвиток його курортно-рекреаційного комплексу шляхом покращення наявної матеріальної бази галузі відпочинку та залучення додаткових інвестицій у подальше будівництво нових обєктів та освоєння нових рекреаційних територій. Важливим питанням залишається також розвиток галузей агропромислового виробництва та переробної промисловості на основі інтенсифікації виробництва, впровадження новітніх прогресивних технологій та залучення інвестицій для освоєння нових видів продукції та поглиблення ступеню переробки сільгоспсировини.

   Скадовська районна державна адміністрація
   75700, м. Скадовськ, вул. Володарського, 34
   Тел.: (05537) 5-23-00, Факс: (05537) 5-24-55
   E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

   Скадовська районна рада
   75700, м. Скадовськ вул. Володарського, 34
   Тел.: (05537) 5-22-55, Факс: (05537) 5-23-00
   E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

   догори

   Цюрупинський район

   1. Дата утворення: 1923–1925 роки
   2. Адміністративний розподіл: міст районного значення — 1; селищ міського типу — 2; сільських населених пунктів — 27
   3. Відстань від обласного центру: від м.Цюрупинська до м.Херсон автошляхом — 23км
   4. Транспортна інфраструктура:
      — залізнична дорога Херсон-Крим;
      — автомобільні шляхи загальнодержавного користування — 57,3 км, місцевого — 263,1 км, доріг з твердим покриттям — 320,1 км. Проходять автомагістралі, які ведуть в Молдову через Одесу, Крим-Кривій Ріг, Донбас — Ростов-на-Дону.
   5. Географічні дані: площа району — 175695,9 га (6,3% від загальної площі області)
      Річок — 3 (площа — 1388,8 га), озер — 53 (площа 724,4 га)
   6. Природні ресурси: пісок, вода
   7. Приоритетні напрямки діяльності:
      — промисловість;
      — розвиток малого та середнього бізнесу.
   8. Пріоритетні інвестиційні напрямки розвитку:
      1. Розвиток туристичної галузі:
      — розвиток зеленого туризму по місцях козацької слави.
      2. Розвиток промислової та переробної галузі:
      — розвиток виробництва гофрованої тари;
      — виробництво сучасних будівельних матеріалів (з пінобетону, виробництво тротуарної плитки);
      — використання піску як сировини

   Розташований у нижній лівобережній частині Дніпра. По руслу річки на півночі і заході межує з Бериславським, Білозерським районами і Херсоном, сході — з Каховським і Чаплинським, півдні — з Скадовським і південному заході — з Голопристанським районами.

   Район з центром в м. Цюрупинськ (до 1928 р. – Олешки) виділився з Олешківського повіту в результаті адміністративної реформи. В 1926 р. відкрито меліоративну станцію, створену для розробки засобів освоєння пісків, яка пізніше реорганізована в Нижньодніпровську науково–дослідну станцію залісення пісків та виноградарства на пісках. Тепер – Степовий філіал Українського науково–дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації. Район розташований у зоні найбільшої у Європі піщаної арени. Завдяки перетворюючій роботі кількох поколінь тут з'явилися мальовничі ліси, які докорінно облагородили природу Нижнього Дніпра.

   Основу сільськогосподарського виробництва району становлять зернове господарство, виноградарство, раннє овочівництво, тваринництво молочно-м'ясного спрямування, вівчарство. Кількість сільгосппідприємств (станом на 01.07.2007 р.), фермерських господарств — 152. Загальна площа с/г угідь — 81 141,78 га. Площа сільськогосподарських угідь (по всіх товаровиробниках, включаючипідсобні господарства) — 81 141,78 га, з них: ріллі — 67 677,48 га, зрошувальних земель — 17972,4 га,пасовищ — 8 619, 76 га

   Кількість підприємств (без малого бізнесу) станом на 01.07.2007 р.— 7 одиниць. Обсяг промислового виробництва, всього — 34108,0 тис.грн. Структура промислового виробництва (перше півріччя 2007 р.): харчова промисловість — 27,3%;легка промисловість — 25,0%; целюлозно-паперова промисловість — 34,1%; машинобудування, монтаж та ремонт машин і устаткування — 13,3%; виробництво, ремонт та монтажелектрообладнання, машин та апаратури — 0,3%.Все більше уваги привертає продукція Цюрупинського виноробного заводу, вироби якого під торговою маркою «Вина Олешшя» користуються великим попитом на вітчизняному ринку. Широкі можливості для збільшення випуску продукції має маслосирзавод.

   Формування пріоритетних напрямків діяльності здійснюється на основі соціально- економічних особливостей району, а саме: аграрно – промислового характеру господарства, вигідного географічно – кліматичного розташування, розвинутої транспортної інфраструктури. Стратегічним завданням району є реалізація політики економічного зростання, що дасть можливість забезпечити нарощування обсягів промислового виробництва, створення сприятливого клімату для залучення іноземних інвестицій, сприяння розвитку малого підприємництва.

   У найближчій перспективі через район має пролягти Європейський транспортний коридор, який відкриє можливості для виходу району в світ, сприятиме приїзду гостей у численні чарівні дніпровські заплави, рукотворні ліси, на туристичну базу в селі Кринки, у якій любив бувати класик українського гумору Остап Вишня.

   Цюрупинська районна державна адміністрація
   75100, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 24
   Тел.: (05542) 2-22-63, Факс: (05542) 4-58-28
   E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

   Цюрупинська районна рада
   75100, м. Цюрупинськ, вул. Гвардійська, 24
   Тел.: (05542) 2-28-03, Факс: (05542) 2-28-03
   E-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

   догори

   Чаплинський район

   1. Дата утворення: 07 березня 1923 року
   2. Адміністративний розподіл: міст районного значення — 1, селищ міського типу — 2, сільських населених пунктів — 39, місцевих рад — 20
   3. Відстань від обласного центру: від смт. Чаплинка до м.Херсона автошляхом — 130 км
   4. Транспортна інфраструктура:
      — аеропорт смт. Чаплинка — функціонує тільки для технічного призначення;
      — автодорога Каховка — Армянск в напрямку Кримської Автономної Республіки
   5. Географічні дані: площа району — 1,7 тис.кв.км або 170 000га (6% від загальної площі області), озеро Сиваш.
   6. Природні ресурси: глина для місцевих потреб, без промислового видобування.
   7. Приоритетні напрямки діяльності:
      — переробна промисловість;
      — аграрний сектор;
      — розвиток малого та середнього бізнесу.
   8. Пріоритетні інвестиційні напрямки розвитку:
      1. Розвиток сільського господарства та переробної промисловості.
      2. Розвиток туристичної галузі:
      — реконструкція та будівництво готелів, кемпінгів, мотелів у 12 пунктах курортної зони та вздовж автошляхів
      

   Розташований у центральній південній частині Херсонщини. На півночі межує з Каховським, на сході з Новотроїцьким, на заході з Цюрупинським, південному заході з Каланчацьким районами, на півдні омивається водами солоного Сиваського озера.
   
   

   Чаплинка заснована у 1794 році на шляху, по якому українські чумаки їздили в Крим по сіль. Заснували її 25 сімей селян, висланих царським урядом у Таврійські степи за участь у відомому Турбаївському повстанні в 1789–1793 роках на Полтавщині. Вони й освоювали цей край.

   Нині район сільськогосподарського спрямування. Стабільні врожаї забезпечує зрошення, що подається по розгалуженій мережі Каховської зрошувальної системи. Економічну основу становлять рослинницька і тваринницька галузі. Розвитку останньої сприяє науково-дослідний інститут тваринництва степових районів України імені М. Іванова «Асканія Нова», який розташований на території району. Саме тут першими апробуються нові види порід овець, свиней і великої рогатої худоби. На базі колишнього дослідного господарства в 1994 році створено спільне українсько-німецьке племінне підприємство «Асканія-Генетік» за участю німецької фірми PPN-Genetic International GmbH, яка нині є однією з провідних у світі з питань племінного сервісу.

   На території району розташований біосферний заповідник «Асканія-Нова» з найбільшим у Європі типчаково-ковильним степом. Тут у вольєрах і в напіввільних умовах утримується понад 5 тисяч особин 110 видів ссавців і птахів, тут можно відвідати і найбільший на півдні України дендропарк.

   Провідне підприємство району — акціонерне товариство «Чаплинський маслосирзавод». Воно входить у першу п'ятірку кращих підприємств України Продукція заводу не раз відзначалася високими нагородами не тільки в Україні, а й у Російській Федерації. А в Асканії Новій привертає увагу гостей ще одне диво — вітрова електростанція з 6 діючих установок, які подають дешеву електроенергію.

   Чаплинська районна державна адміністрація
   75200, смт Чаплинка, вул. Леніна, 87
   Тел.: (05538) 2-14-01, Факс: (05538) 2-10-95

   Чаплинська районна рада
   75200, смт Чаплинка, вул. Радянська, 40
   Тел.: (05538) 2-15-55, Факс: (05538) 2-15-52

   догори